Часто зустрічається доволі логічна, але оманлива думка, що водосховища збільшують кількість дощів. Ось кілька показових прикладів що спостерігались протягом останніх тижнів. На цих супутникових знімках видно як над Україною розвивається денна конвективна хмарність, і видно, власне, конвективну тінь від найбільших водосховищ Дніпровського каскаду. Це безхмарні області що простягаються на десятки кілометрів від водосховищ за напрямом вітру.
Під вечір літні конвективні хмари можуть дорости до дощових і пролитися десь, але вже не поблизу водосховища. Саме такі конвективні, грозові хмари привносять основну частину дуже очікуваних опадів в Україні влітку.
Як часто спостерігається таке явище, можна переконатися, спостерігаючи за джерелом супутникових знімків NASA Worldview.
Цікаво, що до ери супутникових знімків спостережливі місцеві жителі могли лиш здогадуватися, що у їхньому районі щось не так з дощами та хмарами, не розуміючи повної картини.
Чому утворюється конвективна тінь?
Усе просто: поверхня води холодна, повітря над нею теж холодне і воно не підіймається до рівня утворення хмар. Так відбувається вдень, але вночі все навпаки, і тут починається неоднозначність. Вночі тепле повітря і волога все ж підіймаються від поверхні води, але, на жаль, нічний потік тепла від водосховища не настільки потужний, щоб сформувати помітні хмари. Можна сказати, що він лиш дещо підсилює опади, які іноді трапляються вночі внаслідок інших атмосферних процесів. Нічні опади на прибережжі бувають чи не єдиним порятунком від такої «рукотворної» посухи.
Деяке підвищення вологості і опадів поблизу водосховищ буде також спостерігатися протягом осені і зими, коли вода вже має запас тепла з літа. Для цього часу можна сказати що водосховище дійсно пом’якшує клімат, але кому ж від цього користь в таку пору? Може хіба грибам.
Загалом можна підсумувати, що волога, яка неодмінно випаровується з поверхні водосховищ, розпорошується у вигляді дощів на сотні і тисячі кілометрів аж за межі України. Проте для районів, що знаходяться поруч з водосховищем воно створює невдячний ефект посухи у весняно-літній сезон.
Денис Пішняк,
керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ, кандидат географічних наук.
Читайте також:
Математичне моделювання або як метеорологи досліджують атмосферу
З іншого боку планети: метеоспостереження і дослідження клімату
Районування, клімат, топографія та геологія району Аргентинських островів
Кліматичні зміни порушують теплові середовища в озерах шести континентів
25-та сезонна експедиція. Вздовж Антарктичного півострова
